цитриновий
ЦИТРИ́НОВИЙ, а, е.
1. Прикм. до цитри́на.
Насамперед [на Капрі] – виноград .. Рядом з ним садки, повні помаранчевих і цитринових дерев (М. Коцюбинський);
Він жалісно глянув на жовтаву рідину, в якій плавали цитринові зерна (В. Кучер);
// Який складається з цитрин.
Та як пішли у їх магнолії, гранати, Мигдалів пахощі та цитриновий ліс, .. Не міг він стерпіти (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича);
// Вигот. з соку цитрин.
[Рафальський:] Дайте-но мені з цитриновим сиропом (П'є потроху воду) (І. Кочерга).
2. Кольору шкірки стиглих плодів цитрини; світло-жовтий.
Ліс осінньої пори був наче кований з ясної міді, у цитринові мантії вбралися кущі глоду, золоті шапки зодягла береза (Ю. Яновський);
Проф. Євген Тимченко, мовознавець, перекладач і поет, приїхавши з Вінниці до Києва, елегантний, в сірому костюмі, з палицею і яскраво цитриновими рукавичками, в ентузіазмі хвалився, як йому добре було в Вінниці (В. Домонтович).
Словник української мови (СУМ-20)