Словник української мови у 20 томах

цупечка

ЦУПЕ́ЧКА, и, ж., діал.

Коротенька курильна люлька.

В клас носив [Антосьо] таку цупечку, що з кулака тільки пипка виходила, аби в губу взяти (А. Свидницький).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. цупечка — цупе́чка іменник жіночого роду діал.  Орфографічний словник української мови
  2. цупечка — -и, ж., діал. Коротенька курильна люлька.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. цупечка — I. ЛЮ́ЛЬКА (приладдя для куріння), ЦИБУ́Х, ФА́ЙКА діал.; НОСОГРІ́ЙКА розм., ЦУПЕ́ЧКА діал. (коротка люлька); ЧЕРЕП'Я́НКА розм. (глиняна люлька). Оленчук став набивати люльку самосадом (О.  Словник синонімів української мови
  4. цупечка — ЦУПЕ́ЧКА, и, ж., діал. Коротенька курильна люлька. В клас носив [Антосьо] таку цупечку, що з кулака тільки пипка виходила, аби в губу взяти (Свидн., Люборацькі, 1955, 175).  Словник української мови в 11 томах
  5. цупечка — Цупечка, -ки ж. Коротенькая курительная трубка. Сз. Л. 257.  Словник української мови Грінченка