цяпотіти
ЦЯПОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., діал.
Підсил. до ця́пати¹ 3, 4.
День і ніч дощі холодні б'ють о вікна, цяпотять, ринви грають, шиби плачуть (І. Франко);
* Образно. Крізь хвою заледенілими сльозами цяпотіли зірки (Є. Гуцало).
Словник української мови (СУМ-20)