ча

ЧА, виг., діал.

1. Окрик (часто вимовляється протяжно: ча-а), яким підганяють волів:

а) направо (Буковина);

б) наліво (Покуття);

// Тихше.

2. Уживається як окрик, яким підганяють коней.

Значення в інших словниках

1. ча — Ча меж. 1) Крикъ на воловъ: а) направо. Вх. Лем. 403. Kolb. І. 65. (Буковина). б) Налѣво. Kolb. І. 65. (Покутье). в) Тише! КС. 1898. УН. 43. 2) Крикъ на лошадей: но! см. чала. Балтск. у.  Словник української мови Грінченка