чардаш
ЧА́РДАШ, у, ч.
Угорський народний танець, починається з повільної патетичної вступної та швидкої частин (виник у сер. ХІХ ст.); мелодія цього танцю.
Ввечері в палаці барона Перені почався бал, музика заграла мазурку і чардаш (С. Скляренко);
Він [жандарм] прив'язав священикові до лівої ноги шнур і, тримаючи другий кінець в руці, примушував нещасного танцювати чардаш, загрожуючи прикладом (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека);
Масік гарно грав на піаніно, скрипці, танцював вальси, падеграси, але не терпів польок, чардашів та українського козачка (О. Чорногуз).
Словник української мови (СУМ-20)