частковий
ЧАСТКОВИ́Й, а́, е́.
1. Властивий окремій частці.
2. Те саме, що пайови́й.
ЧАСТКО́ВИЙ, а, е.
1. Який стосується частини кого-, чого-небудь, поширюється тільки на певну частину людей, предметів, процесів і т. ін.; неповний.
Біля двадцяти опублікованих – повних і часткових – перекладів і переспівів “Слова” налічується в українській літературі (М. Рильський);
Роботи з комплексної механізації і часткової автоматизації розгорнулися не тільки на заводах масового виробництва (з наук.-попул. літ.);
Іншомовні терміни можуть бути частковими, коли запозичається все слово .., та частковими, коли запозичаються окремі складові частини іншомовного походження (з наук. літ.);
Свого часу І.П. Павлов визначив гіпноз як своєрідний “сон”, як “парціальне” (часткове) гальмування кори головного мозку (з наук.-попул. літ.);
// Який не вносить істотних змін у суть чого-небудь.
Розглянуто шляхи створення нового механізму регулювання господарської діяльності промислового підприємства як системи соціально-економічних структур. Доведено, що потрібна заміна принципів, форм та методів господарювання, а не часткові зміни механізму регулювання (з наук. літ.);
// Незначний.
А був час, коли Дніпро ніс свої води привольно, на усю шир, коли не було до самого моря ні порогів, ні часткових перешкод (Г. Колісник).
2. Який є складником, окремою частиною, деталлю чогось цілого, загального.
Питання визначення часткових локальних цілей міжгалузевих науково-технічних програм .. у методологічному плані розроблені порівняно слабо (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)