частотомір
ЧАСТОТОМІ́Р, а, ч.
Прилад для вимірювання частоти процесів, що періодично повторюються (переважно частоти електро- і радіосигналів).
На явищі резонансу ґрунтується будова частотоміра – приладу для вимірювання частоти змінного струму (з навч. літ.);
Найпоширеніші – цифрові частотоміри, дія яких ґрунтується на підрахунку числа коливань за певний проміжок часу (задається таймером) (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)