червивий
ЧЕРВИ́ВИЙ, а, е.
Поточений червами, червою; з червами.
З кошиком у руках ходила Віра в саду, визбируючи між травою червиву падалицю, що її за ніч натрусив з яблук вітер (А. Шиян);
Пригадалися йому давні часи, часи бурси, гречаних галушок, червивої каші та веселого товариства (Панас Мирний);
Загін жовнірів скакав біля нього, і тільки тричі на день давали йому воду та на ніч – шматок хліба з червивою таранею, щоб розпалювати спрагу (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)