червотока

ЧЕРВОТО́КА, и, ж.

1. Жук, який точить дерево та його плоди; точильник.

В хаті покутано, чисто. Стіни не білені, миті, щоби дереву не трухліти від червотоки, піч накрита череп'ям, вимащена глиною, як коли жертівник (К. Гриневичева);

Біля якогось двору Климко став: на вулицю через паркан та жовту акацію звисала велика яблунева гілка. На ній поміж рідким уже листям висіло двоє поморщених яблучок, що злиплися докупи, видно червотока сточила їх (Григорій Тютюнник).

2. З'їдені, поточені черв'яками фрукти; червива падалиця, червиві гриби.

Смугоїжки такі тобі червотоки (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. червотока — червото́ка іменник жіночого роду, істота жук, який точить дерево  Орфографічний словник української мови
2. червотока — -и, ж. 1》 Жук, який точить дерево; точильник. 2》 збірн., сад. Червиві фрукти, червива падалиця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. червотока — ША́ШІЛЬ (жук, який точить деревину, борошно тощо), ЧЕРВОТО́КА, ТОЧИ́ЛЬНИК. В душі.. якесь неспокійне відчуття точило її, як точить деревину шашіль (А. Шиян); Мебльовий точильник.  Словник синонімів української мови
4. червотока — ЧЕРВОТО́КА, и, ж. 1. Жук, який точить дерево; точильник. 2. збірн., сад. Червиві фрукти, червива падалиця.  Словник української мови в 11 томах
5. червотока — Червотока, -ки ж. 1) насѣк. Anobium. Вх. Пч. І. 5. 2) Изъѣденный червями. Сироїжки такі тобі червотоки. Кролев. у.  Словник української мови Грінченка