червчатий

ЧЕРВЧА́ТИЙ, а, е.

1. Пофарбований червцем (див. че́рве́ць² 2); яскраво-червоний.

Той же гай, та сама річка. А немовби інший шлях! Майорить червчата стрічка у зелених берегах. І зорять дитячі личка, сяє усмішка в очах (М. Терещенко).

2. Вигот. із яскраво-червоного шовку.

Червона крайка впилася в тонкий та гнучкий стан, а червчата плахта, мов пук квіток, облягла кругом неї (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. червчатий — див. червоний  Словник синонімів Вусика
2. червчатий — червча́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
3. червчатий — -а, -е. 1》 Пофарбований червцем (див. червець II 2)); яскраво-червоний. 2》 Вигот. з яскраво-червоного шовку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. червчатий — Червча́тий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. червчатий — ЧЕРВЧА́ТИЙ, а, е. 1. Пофарбований червцем ( див. че́рве́ць² 2); яскраво-червоний. Той же гай, та сама річка. А немовби інший шлях! Майорить червчата стрічка у зелених берегах. І зорять дитячі личка, сяє усмішка в очах (Тер., Ужинок, 1946, 163). 2. Вигот.  Словник української мови в 11 томах
6. червчатий — Червчатий, -а, -е 1) Окрашенный въ червець. 2) Сдѣланный изъ шелка червець или съ примѣсью его. Плахта на ній кортацька, червчата. Кв.  Словник української мови Грінченка