Словник української мови у 20 томах

черпальник

ЧЕРПА́ЛЬНИК, а, ч., спец.

Робітник, який займається черпанням (у копальнях, на підприємствах паперової промисловості та ін.).

Тоді жінки забували про свою рибу, горщики, швець спиняв латання сандалії, черпальники – виливання води. Довкола співака чулось зітхання (Н. Королева).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. черпальник — черпа́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. черпальник — -а, ч., спец. Робітник, який займається черпанням (у копальнях, на підприємствах паперової промисловості та ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. черпальник — ЧЕРПА́ЛЬНИК, а, ч., спец. Робітник, який займається черпанням (в копальнях, на підприємствах паперової промисловості та ін.).  Словник української мови в 11 томах