четверня
ЧЕТВЕРНЯ́, і́, ж.
Те саме, що четвери́к 2.
Аж ось почали у город четвернею ридвани в'їжджати; гладкі та високі коні важко гупали своїми копитами об суху землю (Панас Мирний);
Княжа четверня під Івановими руками йшла, мов степовий вітер, легко, згідливо, без ніякої втоми (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)