четвертак
ЧЕТВЕРТА́К, а́, ч., заст.
1. Срібна монета вартістю чверть карбованця; двадцять п'ять копійок.
Патрокл Хвигуровський підняв ті монети, що попадали додолу. – Чи ти ба! – скрикнув. – Гляньте лиш: карбованець і три четвертаки! (Б. Грінченко);
На щебінь часто ми до Сущенка ходили, за це платили нам щоденно четвертак (В. Сосюра);
Давай збігаю! Роман вийняв четвертака, щоб той купив на двадцять копійок їжі, а п'ятака здачі приніс. Парубок метнувся швидко, але довгенько проходив (Б. Грінченко).
2. зах. Міра ваги, що дорівнює п'яти кілограмам.
Якщо на полонинах за сезон кожному господареві вівці давали “четвертак” (5 кг) бринзи, то на толоках... – три “четвертаки” за дві вівці (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)