чечуга
ЧЕЧУ́ГА, и, ж.
1. Цінна промислова риба родини осетрових; стерлядь.
Горпина з забобонним жахом розглядала небачених морських риб – чудернацьких плескатих камбал і глосів, гостроносих шпичастих пестрюг, осетрів і чечуг (З. Тулуб);
* У порівн. А тіло тим часом наповнювалось сонцем. От, як та в'ялена чечуга, коли її піднести на рівень очей і дивитись на сонце крізь неї. І з цього творилась радість (Н. Королева).
2. діал. Свиня.
Чечуга побігла, а навперейми вибіг з дрючком чоловік в довгополій одежині (А. Свидницький).
Словник української мови (СУМ-20)