чизель

ЧИ́ЗЕЛЬ, я, ч.

Важкий культиватор для глибокого розпушування ґрунту.

Восени, коли брили частково зруйнуються, ріллю обробляють для вирівнювання поверхні потужними чизелями на глибину 20–30 сантиметрів (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. чизель — чи́зель іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. чизель — -я, ч. Важкий культиватор для глибокого розпушування ґрунту.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. чизель — чи́зель (англ. chisel, букв. – різець, долото) важкий культиватор для глибокого розпушування грунту без обертання пласта. Використовують переважно в посушливих та бавовно- і рисосіючих районах.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. чизель — ЧИ́ЗЕЛЬ, я, ч. Важкий культиватор для глибокого розпушування грунту. Восени, коли брили частково зруйнуються, ріллю обробляють для вирівнювання поверхні потужними чизелями на глибину 20-30 сантиметрів (Хлібороб Укр., 5, 1969, 13).  Словник української мови в 11 томах