чикання

ЧИ́КАННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. чи́кати і звуки, утворювані цією дією.

Вона не хоче чути того чикання дзигарів, виття собаки, не треба всіх тих згуків, що нагадують життя (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. чикання — чи́кання іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. чикання — -я, с., розм. Дія за знач. чикати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. чикання — ЧИ́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. чи́кати і звуки, утворювані цією дією. Вона не хоче чути того чикання дзигарів, виття собаки, не треба всіх тих згуків, що нагадують життя (Коцюб., І, 1955, 331).  Словник української мови в 11 томах