чимскоріше
ЧИМСКОРІ́ШЕ і розм. ЧИМСКО́РШЕ, присл.
Те саме, що чимскорі́ш.
Зворушений і несподіваною вісткою про відкриття “Кружка” і ласкою доброго професора, Демидів побіг чимскоріше до товаришів, у котрих сходився “Кружок” (О. Маковей);
Княгиня добула чимскорше срібний гріш із зачіпленої за уперізку калитки.. – Нехай буде наперід моєї душі! – сказала.. впівголоса, з глубин [глибин] милосердя (К. Гриневичева);
Чимскорше вернувся Микула вверх яром у ліс, сів на коня і руслом потоку в'їхав у саму глибину лісу (О. Маковей);
Не раз сидить [Ганя] уночі коло маминого ліжка, а такий острах обхопить її душу, що чимскорше кидається в постіль і накривається з головою (А. Крушельницький).
Словник української мови (СУМ-20)