чинений
ЧИ́НЕНИЙ¹, а, е.
1. Дієпр. пас. до чини́ти¹ 1.
Доля Довженка, на мій погляд, – саме на перетині двох полярних сил. Але юнгівський архетип вистояв, попри соціальне насильство, національне гноблення, духове уярмлення, чинені горійським Змієм. Доля вела Довженка неухильно в бухту культурного канону, вселюдської духовності (із журн.).
2. Зроблений із чого-небудь.
Сі на небі, а инчі [інші] – на землі: чинимо требу Божкові, бо стереже жито наше й стада наші, молимося Морані .. – то суть ідоли, княже, бо чинені з дерева (із журн.).
ЧИ́НЕНИЙ², а, е.
Дієпр. пас. до чини́ти².
Чинені шкури.
Словник української мови (СУМ-20)