чисельник

ЧИСЕ́ЛЬНИК, а, ч., мат.

Ділене в дробовому числі, що стоїть над рискою і вказує на кількість часток, із яких складається дріб.

Дробові числівники мають аналітичну будову. Кожний з них компонується з власне кількісного числівника (у чисельнику) і порядкового прикметника (у знаменнику) (з навч. літ.);

Щоб додати дроби з однаковими знаменниками, до чисельника першого дробу додають чисельник другого дробу й залишають той самий знаменник (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. чисельник — чисе́льник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. чисельник — -а, ч., мат. Ділене в дробовому числі, що стоїть над рискою і вказує на кількість часток, з яких складається дріб.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. чисельник — Чисе́льник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. чисельник — ЧИСЕ́ЛЬНИК, а, ч., мат. Ділене в дробовому числі, що стоїть над рискою і вказує на кількість часток, з яких складається дріб. Дробові числівники мають аналітичну будову.  Словник української мови в 11 томах