чистобреха

ЧИСТОБРЕ́ХА, ЧИСТОБРЬО́ХА, и, ч. і ж., діал.

Той, хто бреше без зупинки; брехунка.

Инший [Інший] і правди так не роскаже, як він було збреше: уже чистобрьоха був покійний (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. чистобреха — див. брехливий  Словник синонімів Вусика
2. чистобреха — -и, ч. і ж., жарт. Той (та), хто вміє брехати не затинаючись.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. чистобреха — Чистобреха и чистобрьо́ха, -хи об. Кто вретъ искусно, безъ запинки. Инший і правди так..... не роскаже, як він було збреше: уже чистобрьоха був покійний! О. 1861. V. 67.  Словник української мови Грінченка