чистоган
ЧИСТОГА́Н, у, ч., розм., рідко.
Готівка.
[Ліхтаренко] То-то! А якби ви були в компанії зо мною, то я взяв би по копійці і вам дав би триста карбованців, а хазяїн взяв би не сорок тисяч чистоганом, а тридцять вісім... Чого ж йому ще? (І. Карпенко-Карий);
// перен. Гроші, корисливий розрахунок.
На особистій корисливості, на голому чистогані, меркантильних інтересах базується буржуазна культура (П. Тичина).
Словник української мови (СУМ-20)