чистоплюйство
ЧИСТОПЛЮ́ЙСТВО, а, с., розм., зневажл.
Властивість і поведінка чистоплюя.
Ця перспектива задовольняла автора записки. Відмову від використання німців він називав “нерозумним чистоплюйством” і розмірковував так: хай німці займуть Москву і повалять більшовиків, а тоді вони – прихильники Антанти – оголосять німцям війну і відкриють фронт на Волзі (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)