чистосердечний

ЧИСТОСЕРДЕ́ЧНИЙ, а, е.

Те саме, що щи́рий.

Як Штенберг прокинувся, помітив Тарасову роботу, засміявся чистосердечним сміхом і мовив: “А покажіть, що ви робили?” (О. Кониський);

В оповіданні “Харитя” [М. Коцюбинського] засоби вираження людяності – чистосердечного, безкорисливого, відвертого, співчутливого ставлення персонажів один до одного – ґрунтуються в основному навколо змалювання і характеристики головної героїні твору Хариті (з наук. літ.).