чичероне
ЧИЧЕРО́НЕ, невідм., ч.
Екскурсовод у країнах Західної Європи, переважно в Італії.
Скородинський був першим моїм чичероне по Львову, потім його змінили другі з львівської молоді (В. Самійленко);
Кожен старий гондольєр не гірше за спеціаліста – чичероне – розповість сотні страшних історій про Палац дожів (О. Іваненко);
* У порівн. Його аксесуари, екзотичні аксесуари тієї, відкритої ним, екзотики панують тут і живуть поруч із усіма мешканцями розкішних купе, салон-вагонів, тамбурів і коридорів. Переселились з тієї країни і живуть тут – проводжують цих мандрівників, як чичероне, туди, до себе в гості (І. Багряний).
Словник української мови (СУМ-20)