членний
ЧЛЕ́ННИЙ, а, е.
1. спец. Те саме, що члени́стий.
Одержано оцінки для величин, які називаються найкращими членними тригонометричними наближеннями класів для різних співвідношень між параметрами (із журн.).
2. лінгв. Який має повну форму.
Прикметники української мови мають повну і коротку (або членну і нечленну) форму (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)