чоботята

ЧОБОТЯ́ТА, я́т, мн. (одн. чоботя́, я́ти, с., розм.).

Зменш.-пестл. до чо́боти.

На червоні чоботята Побиваються дівчата; А я хусточку купую, Козакові подарую (Я. Щоголів);

Біля Чайчихи залишився тільки похнюплений білявенький Василько. Чоботята його вгрузли в сніг, і він дивиться на них, а уста косо вибивають притамований плач (М. Стельмах);

А дід, нічого не кажучи, і на... Знайшов десь там на горищі “ще зовсім добру” стару халяву, сам знає шевство, викроїв передочки, халявки і сточив чоботята (У. Самчук).

Значення в інших словниках

1. чоботята — див. чоботи  Словник синонімів Вусика
2. чоботята — чоботя́та множинний іменник  Орфографічний словник української мови
3. чоботята — -ят, мн. Зменш.-пестл. до чоботи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. чоботята — ЧОБОТЯ́ТА, ят, мн. Зменш.-пестл. до чо́боти. На червоні чоботята Побиваються дівчата; А я хусточку купую, Козакові подарую (Щог., Поезії, 1958, 146); Біля Чайчихи залишився тільки похнюплений білявенький Василько.  Словник української мови в 11 томах