човниковий
ЧОВНИКО́ВИЙ, а, е.
1. Прикм. до чо́вник 1–3.
На комбінаті проходила реконструкція: старі човникові верстати заміняли на нові, пневматичні (з газ.);
На Лівобережжі та Київщині поширені плахти – узористі одягові тканини човникового і перебірного ткання (з наук. літ.).
2. Пов'язаний із повторюваним, регулярним пересуванням, переміщенням кого-, чого-небудь туди й назад.
Човниковий рух закону про держмито за операції з нерухомістю – від парламенту до президента й назад – спричинений зіткненням інтересів і потреб уже згаданих контрагентів виконавчої влади, яка вишукує можливості наповнення бюджету на шляхах подальшого збільшення кількості, видів і розмірів усіляких податків.. (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)