чоластий
ЧОЛА́СТИЙ, рідко ЧОЛА́ТИЙ, а, е.
Який має високе чоло; лобатий, лобастий.
А ось Дмитро Іванович [Менделєєв]... Саша побачив крупне чоласте обличчя з золотавими вусами і бородою, які, здавалось, були мовби продовженням його лев'ячої гриви: так все гармонійно поєднувалось (В. Канівець);
Чоластий хлопець;
* Образно. Мені приснилося дитинство сліз, Приснився вітер юності чолатий, І друзі, й книги, й гуркоти коліс, Вітчизни славної всесвітні шати (Ю. Яновський);
Тисячолітнім серцем, як вві сні, Люблю тебе покірливо і ревно!.. Схилилась Україна недаремно чоластими плодами в мої дні... (М. Вінграновський);
Йду під сонцем. А чоластий соняшник Посилає вслід мені уклін (М. Ткач).
Словник української мови (СУМ-20)