чоловіченько
ЧОЛОВІ́ЧЕНЬКО, а, ч.
Пестл. до чолові́к 1, 2.
– Дивіться, чоловіченьки, Які в мене черевиченьки... Оце ж мені панотець покупив, Щоб хороший молодець полюбив (з народної пісні);
Увійшов хазяїн: – Здорова, жінко моя люба! – Здоров, чоловіченьку! (Сл. Б. Грінченка);
– Будиночок дістався мені у спадщину від покійного Семена Графовича, мого третього чоловіченька (І. Сочивець).
Словник української мови (СУМ-20)