чорненько
ЧОРНЕ́НЬКО.
Присл. до чорне́нький.
[Тихон:] Коли б я був маляром, я так би малював того чорта: написав би очі синенько, а брови чорненько, а косу довгу, золотую (С. Васильченко);
У чорницях, мій миленький, робити легенько, тільки на серці та досадонька – ходити чорненько (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)