чорнобилець
ЧОРНО́БИЛЕЦЬ, льця, ч.
1. Той, хто постраждав у результаті аварії на Чорнобильській атомній електростанції 26 квітня 1986 року.
Українці, що живуть в Україні, але зазнали долі емігрантів. Вони чорнобильці, переселенці з Полісся (з газ.);
Тестування – це єдиний шанс, адже тут не визнають жодних пільг. І чорнобильці”, і медалісти, і сироти, і переможці міжнародних олімпіад – всі змагаються на рівних (з газ.);
Куба оздоровила 18,5 тисячi дітей-чорнобильців (з газ.).
2. Учасник ліквідації чорнобильської катастрофи.
Грати наосліп, говорити про те, чого я сам не пережив, мені було б важко. А я сам чорнобилець, інвалід другої групи, маю посвідчення ліквідатора (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)