чорнолиций
ЧОРНОЛИ́ЦИЙ, я, е.
Те саме, що чорнови́дий.
Усе химерне до дрібниць [у Ріо-де-Жанейро]: ..І плавний вир автомашин, І блискавки-реклами, І дим, і сонце, і бензин, І чорнолиці дами (М. Рильський);
Нарешті всі десь позникали, і Кара-Мустафа лишився у великій тронній залі сам. Якусь хвилину постояв, а потім поволі попростував до високих позолочених дверей, обабіч яких на чатах стояли два чорнолиці велетні-нубійці (В. Малик).
Словник української мови (СУМ-20)