чорнітися
ЧОРНІ́ТИСЯ, і́ється, недок.
Те саме, що чорні́ти 2.
Маленькі хати чорнілися купками на білому сніговому тлі (І. Франко);
Ліс чорнівся неприязно з темряви осінньої ночі (О. Кобилянська);
Полк Дорошенка, що йшов попереду, чорнівся вже в степу, як довжелезна змія, що помалу лізла травою (О. Маковей).
Словник української мови (СУМ-20)