чотиримісний
ЧОТИРИМІ́СНИЙ, а, е.
Зробл. на чотири місця.
Уповноважений Рибтресту по східному узбережжю Охотського моря товариш Зуб сидів у чотиримісній каюті (І. Багмут);
“29 травня 1848 року по Ліговці до Волкового кладовища тяглася бідна й сумна процесія, яка не привертала до себе особливої уваги зустрічних. За труною йшло чоловік двадцять приятелів померлого, а за ними, як це звичайно ведеться за всякого роду похоронів, тяглися дві візницькі чотиримісні колимаги”. Так змалював цей похорон приятель Бєлінського Панаєв (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)