чотиритактний
ЧОТИРИТА́КТНИЙ, а, е.
1. муз. Який складається з чотирьох тактів, триває чотири такти.
Короткий чотиритактний оркестровий вступ [арії Одарки з опери “Купала” Вахнянина] вводить у характер дії (з наук. літ.).
2. техн. Такий, у якого робочий цикл здійснюється за чотири ходи поршня (про двигун внутрішнього згоряння).
Двигуни, в яких робочий цикл відбувається за чотири ходи поршня – два оберти колінчастого вала, називаються чотиритактними (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)