чотиритомник

ЧОТИРИТО́МНИК, а, ч., розм.

Твір або збірка творів у чотирьох томах.

Їх [книг] набралося чимало: тритомник Шевченка, двотомник Лесі Українки, чотиритомник Чехова (з газ.);

Першим “інститутським” виданням слід, очевидно, вважати чотиритомник “Творів” Марка Вовчка за редакцією та з критично-біографічною розвідкою О.Дорошкевича, випущений у Києві Держвидавом України в 1926-1928 рр. (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. чотиритомник — чотирито́мник іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. чотиритомник — -а, ч., розм. Твір або збірка творів у чотирьох томах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. чотиритомник — ЧОТИРИТО́МНИК, а, ч., розм. Твір або збірка творів у чотирьох томах.  Словник української мови в 11 томах