Словник української мови у 20 томах

чотириюрідний

ЧОТИРИЮ́РІДНИЙ, а, е.

Який перебуває в родинному зв'язку по прапрадідові чи прапрабабі з дітьми їхніх правнуків.

Чотириюрідний брат.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. чотириюрідний — чотирию́рідний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. чотириюрідний — -а, -е. Прадід або прабаба якого були рідними братом чи сестрою прадіда або прабаби іншого. Чотириюрідні брати.  Великий тлумачний словник сучасної мови