Словник української мови у 20 томах

чугайстер

ЧУГА́ЙСТЕР, а, ч., діал.

За повір'ям зх. гуцулів – лісовий велетень, вищий од смерек, доброзичливий до людей і небезпечний для лісових нявок.

Частіше “чугайстер” виступає як звичайна людина (із журн.);

Пильнують вхід до хатини-музею Чугайстер з наросту букового гриба та кам'яний божок (з наук.-попул. літ.);

Хоч як пошкодять, то не буде втрати. Ми зможемо Чугайстра погукати. Ви ж чули, мабуть, що старий Чугайстер На чудодії превеликий майстер (П. Воронько).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. чугайстер — див. вітер  Словник синонімів Вусика
  2. чугайстер — -стра, ч., зах., міф. Білий велетень, фавн.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чугайстер — За повір'ям зх. гуцулів лісовий велетень, вищий од смерек, доброзичливий до людей і небезпечний для лісових нявок.  Універсальний словник-енциклопедія