чужоселець
ЧУЖОСЕ́ЛЕЦЬ, ЧУЖОСІ́ЛЕЦЬ, льця, діал.
Людина з чужого села.
Не ви сінечки робили, робили сінечки чужосільці (Сл. Б. Грінченка);
– Він і хлопчаком був ого яким, свідомим, без отих дурощів, значить, щоб битися з чужосельцями або вкрасти що (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)