чіпляння

ЧІПЛЯ́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. чіпля́ти 1.

Мишуня подумав, що Семен Ларивонович радитиметься з ним про технічні вдосконалення щодо чіпляння сівалок та плугів (Ю. Яновський).

2. перен., розм. Настирливе приставання, прискіпування.

– Я знаю, чого ти оглядаєшся, чого ти вагаєшся... Є кілька причин: перша – Ніна, друга – моє оте чіпляння до тебе в лісі (М. Чабанівський);

Перед початком свята по залі ходили наглядачі, перевіряли: не лише як зодягнені учні, який назовні вигляд мають, але і те, в якому настрої учень зайшов до зали .. Не обійшлося без задиркуватого чіпляння, зауважень (Іван Ле).

Значення в інших словниках

1. чіпляння — чіпля́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. чіпляння — -я, с. 1》 Дія за знач. чіпляти 1). 2》 перен., розм. Прискіпування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. чіпляння — ЧІПЛЯ́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. чіпля́ти 1. Мишуня подумав, що Семен Ларивонович радитиметься з ним про технічні вдосконалення щодо чіпляння сівалок та плугів (Ю. Янов., II, 1954, 135). 2. перен., розм. Настирливе приставання, прискіпування.  Словник української мови в 11 томах