чіт

ЧІТ, че́ту, ч., розм.

Парне число.

(1) Чіт і (та, чи) ли́шка – гра, що полягає в угадуванні, яке число – парне чи непарне – взяте тим, хто її веде.

Потрясла [Маруся] у жмені горішки та голосно й промовила: – Чи він мене любить? Чіт чи лишка? (Г. Квітка-Основ'яненко);

На хуторянських вечорах Радюк .. грався з паннами горіхами в чіт та лишку (І. Нечуй-Левицький);

Потім з мамами задзвеніли першокласники, в їхніх кишенях було повно жолудів, якими вони гратимуть у чіт-нечіт (М. Стельмах);

Нарешті повернулася й кинула на стіл пучечок квітів. Квіти розсипалися на дошкахзолотими монетами. – Чіт чи лишка? – спитала ворожка (Валерій Шевчук).

Значення в інших словниках

1. чіт — чіт іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. чіт — чету, ч., розм. Парне число. Чіт і (та, чи) лишка — гра, що полягає в угадуванні, яке число – парне чи непарне – взяте тим, хто її веде.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. чіт — ЧІТ, че́ту, ч., розм. Парне число. Чіт і (та, чи) ли́шка — гра, що полягає в угадуванні, яке число — парне чи непарне — взяте тим, хто її веде. Потрясла [Маруся] у жмені горішки та голосно й промовила: — Чи він мене любить? Чіт чи лишка? (Кв.-Осн.  Словник української мови в 11 томах
4. чіт — Чіт, -ту м. Четъ, четное число. Чіт чи лишка? Кв.  Словник української мови Грінченка