шаман
ШАМА́Н, а, ч.
Служитель культу, знахар у племен, релігія яких ґрунтується на культі духів, магії.
Вони кидалися до шаманів і чаклунів, волали, молилися, бурмотіли закляття.., щоб відігнати злого духа і врятуватися від загибелі (З. Тулуб);
Гаврило розповів Юрі, як лікують хворих шамани (І. Багмут);
* У порівн. Музика все витинав щось смичком і пучками на мовчазних струнах і, як дикунський шаман, крутив білками очей (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)