шамрання
ШАМРА́ННЯ, я, с., діал.
Дія за знач. шамра́ти і звуки, утворювані цією дією.
Коли чоловік повертався опівночі, роззувався в сінях і скрадливо ступав по долівці, вона сторожко прислухалася до шамрання, ловила кожен шерех (Є. Гуцало);
Тільки за товстелезними мурами чулося якесь неясне шурхотіння та шамрання, наче хтось зітхав чи задихався (В. Чемерис).
Словник української мови (СУМ-20)