Словник української мови у 20 томах

шансоньє

ШАНСОНЬЄ́, невідм., ч.

Французький естрадний співак (здебільшого виконавець своїх власних пісень).

Відомий шансоньє.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. шансоньє — (фр. chansonier — співак) — 1. Французький естраднийспівак, виконавець і часто автор тексту і музики пісні (шансон). 2. Назва збірок пісень і водевілів у Франції ХІІІ — ХІХ ст.  Словник-довідник музичних термінів
  2. шансоньє — шансоньє́ іменник чоловічого роду, істота поет, який пише тексти пісень; співак легкого жанру  Орфографічний словник української мови
  3. шансоньє — невідм., ч. 1》 Французький естрадний співак, виконавець жанрових пісень, часто автор слів і музики до них. 2》 Назва збірок пісень і водевілів у Франції у 13-19 ст.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шансоньє — шансоньє́ (франц. chansonnier) поет, який пише тексти пісень; виконавець популярних пісеньок легкого жанру.  Словник іншомовних слів Мельничука