шарлатанство
ШАРЛАТА́НСТВО, а, с.
Поведінка, вчинки, властиві шарлатанові; безсоромний обман.
Він [Семенко] видав усі свої вірші під назвою “Кобзар”. Не знаю, чого тут більше, – свідомого розрахунку на літературний скандал чи наївного шарлатанства (із журн.);
// Нісенітниця, якою морочать людей.
У 1891 році Чехов виступив зі статтею “Фокусники”, спрямованою проти шарлатанства в науці (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)