шаснути
ША́СНУТИ, ну, неш, док., розм.
Однокр. до ша́стати.
Жахнулись від несподіванки діти, шаснули врозтіч – одна курява завихрилась за ними... (Є. Кротевич);
Наляканий гучним реготом, Султан шаснув під віз і на всі заставки почав клясти базар обуреним гавкотом (О. Довженко);
Ліс мовчить. І тільки білка Шасне в віттячко руде (А. Малишко);
Витягуючи .. шию, він шаснув по стінах драглистими очима (В. Речмедін);
Не встигла Вутанька з матір'ю отямитись, як Данько, схопивши гвинтівку, вже вискочив надвір. Шаснув за один причілок, шаснув за другий – ніде нікого (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)