шатнути
ШАТНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм.
Те саме, що метну́тися.
Ой шатнула челядонька козака єднати, Де взялися товариші його рятувати (М. Костомаров);
Ловці шатнули по гаях, Дались на полювання; Ріг, завжди чуваний в боях, Скликав до воювання (П. Грабовський);
Шатнула дітвора по кутках – знайшли журнал, старши́й сам ноту зняв і положив на столі (А. Свидницький);
З глибини вибігло з киями в руках кілька городян і шатнуло в завулок праворуч (І. Кочерга).
Словник української мови (СУМ-20)