шатун
ШАТУ́Н, а́, ч.
Рухома деталь кривошипних та деяких інших механізмів, що перетворює зворотно-поступальний рух поршня на обертальний рух колінчастого вала чи кривошипа.
Шатун з'єднує поршень з колінчастим валом і передає зусилля від поршня колінчастому валу при робочому ході й від колінчастого вала до поршня при допоміжних тактах (з навч. літ.);
Сергій заводив у лобогрійку коней, мастив шатуна (Ю. Мушкетик);
Задихаючись, виючи, б'ючи в імлі шатунами, через міст, мимо станції в сосни іде ешелон (К. Герасименко);
Для того щоб передати велетенські напруження від однієї частини машини до другої.., треба, щоб палець поршня і втулка шатуна були абсолютно точно підігнані одне до одного (В. Собко);
* У порівн. Ану, піддай, піддай, хлопці! – закричав Петро, і його руки, озброєні здоровенною лопатою, заходили, мов шатуни паровоза (П. Колесник).
Словник української мови (СУМ-20)