шахи
ША́ХИ, ів, мн.
1. Гра на дошці, поділеній на 64 світлі й темні клітини (поля), між 16 світлими (перев. білими) і 16 темними (чорними) фігурами за встановленими для них правилами пересування.
[Панахида:] Хто ж так гуляє в шахи? (І. Микитенко);
– Може, тобі вдасться умовити його, щоб прийшов на партію шахів. – Добре, тату (Я. Галан);
Шахи – стародавня гра .. Понад дві тисячі років тому шахи були поширені в Індії. Тому Індію і вважають звичайно родоначальницею шахів (з навч. літ.);
Що ж таке казкові шахи? Це різні задачі, в яких мета чи ходи фігур чимось відрізняються від загальновідомих, а також задачі з новими фігурами (з наук.-попул. літ.).
2. Набір фігур для такої гри.
В супроводі ключника і ще двох дозорців цілого півдня робив [директор] ревізії по всіх казнях .. Забрано багато ножів, шил, цвяхів, шахів, роблених із хліба (І. Франко);
Олександр Михайлович і Коротков ще кілька хвилин поговорили про завтрашній день, склали шахи і вийшли на вулицю (В. Собко);
* У порівн. Бій іде по всій полонині, не вгасаючи й не розпалюючись. Нові й нові сили виходять на поле й стають на місця, як шахи (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)