шахтарка
ШАХТА́РКА, и, ж.
1. Жін. до шахта́р.
Вона вже твердо вирішила їхати на Донбас назавжди, ставати шахтаркою, там будувати своє нове життя і щастя (В. Собко);
Вона шахтаркою була. Од воротка у неї руки були порепані й важкі (В. Сосюра).
2. Дружина шахтаря.
3. Робочий одяг шахтаря.
Прийшов на шахту комбайнер Валентин Колесников, одразу переодягнувся в шахтарку і – під землею (з газ.);
// Робочий головний убір шахтаря.
4. Ліхтар, з яким шахтар спускається в шахту.
Чистила я татову Лампочку-шахтарку, Чистила старанно, Що аж стало жарко (Г. Бойко).
Словник української мови (СУМ-20)